Що ми знаємо про Софію та українок з цим іменем
30-го вересня – день вічної пам’яті великомучениць матері Софії та її доньок Віри, Надії і Любові.
30 вересня разом із вшануванням українських жінок – матерів, бабусь, дівчат, які мають славне християнське ймення Софія, вітаємо всіх їх посестер на землях поселення та в християнському світі.
Ім’я Софія – грецького походження sophia – мудрість. Софійка, Софієнька, Софієчка, Софа, Соня, Соненька, Сонечка; Зоня, Зоненька, Зонечка, Зонька, Зося, Зосенька, Зосечка, Зоська.
Софійність – мудрість Божа, втілена в образі Пресвятої Богородиці. Всі три храми Софії доби княжої Руси-України (Києва, Новгорода і Полоцька) належать до греко-візантійської традиції. Хоча, звісно, кожний з них має архітектурні риси, що відрізняють їх від першоджерел і не дозволяють вважати простими копіями балканських чи малоазійських зразків.
Зокрема, архітектурні особливості Київської Софії зумовлені будівництвом хорів. Тут значну роль мають світські мотиви – князівські лови та змагання на іподромі, скоморохи (актори). У Київській Софії центральним є мозаїчне зображення Пресвятої Богородиці у вигляді Оранти, з піднятими руками, що символізують захист міста; зображення називається Стіна Нерушима.
Наша сучасна Україна також Нерушима !!! Сакральна для кожного українця!!! Собор Св. Софії (1969) у Римі звів Патріарх УГКЦ Йосиф кардинал Сліпий.
Храм Св. Софії діє у Львові. Дерев’яний костел Святої Софії було споруджено у Львові в 1594 році на кошти львівської міщанки Зофії Ганель, що була власницею будинку на Ринку (тепер площа Ринок, 5). Костел збудували на землях Зофії Ганель, що тоді називались Кошнарівкою, серед букового лісу над потоком Свинория.
Костел було спалено турками під час облоги Львова у 1672 році. На місці спорудженого 1614 року невеликого барокового костелу коштом Зофії Ганель у 1760–1765 роках збудували новий мурований.
З 1990-х років перебуває у використанні УГКЦ і має назву Храм Святої Софії.
Церковиця Св. Софії та Віри, Надії і Любові теж чинна у Львові.
Українська поезія про Софію: Ношу я, мов пам’ятку, вицвіле фото / Тієї чорнявої, що ти любив, Софіійки (Андрій Малишко); І я згадав веселий вірш Купали / Про польку (танок) в білоруському селі, / Де Зосі й Стасі, вчора ще малі, / Кружляють, бо уперше покохали (Максим Рильський); Вийшла та Соня з хати / Цвіт-калину ламати (Народна пісня).
Славні українські жінки з йменням Софії у нашій історії та культурі – українська княгиня Софія Галечко – перша українська жінка-офіцер (хорунжа Українських Січових Стрільців), відзначилася в карпатських боях (1914-1915);
Софія Ковалевська, уроджена Корвин-Круковська – перша жінка, яка отримала звання професорки математики в Європі;
Софія Окуневська – перша гінекологиня з давнього українського роду Окунів;
Софія (Олена) Русова – учителька, просвітянка, інженерка, громадська діячка, членкиня студентського товариства “Січ” (1912) Софія Тобілевич, уроджена Дитківська, акторка характерного плану, перекладачка, працювала в аматорському хорі Миколи Лисенка та Михайла Старицького, згодом – у трупі Михайла Кропивницького, Театрі Миколи Садовського (Київ), відтак, у Театрі імені Івана Франка і Театрі імені Тараса Шевченка (Київ).
А ще нині вітаємо усіх наших славних українських жінок. Серед них – Марія Берлінська, Маша Варфоломеєва, Ірина Геращенко, Джамала, Яна Зінкевич, Марія Кашуба, Ліна Костенко, Анастасія Приходько, Ірина Фаріон, героїні сьогоднішні воячки ЗСУ (понад третина особового складу !!!).
Ліна Костенко про нинішніх росіян-агресорів: ”Це звір огидної породи / Лох-Несс холодної Неви! / Куди ж ви дивитесь, народи?! / Сьогодні ми, а завтра – ви”
Добрим словом пом’янемо першу українську державницю королеву Ольгу-Олену, Анну Ярославну (Анну Київську), Роксолану (Хюррем-Султан), Людмилу Старицьку-Черняхівську – дочку Михайла Старицького і Софії Лисенко, дружину і дочку Михайла Грушевського – Марію Грушевську і Катерину Грушевську, а також незабутніх – Ганну Барвінок, Аллу Горську, Олену Кульчицьку, Лесю Українку, Домініку Огієнко, Соломію Павличко, Надію Світличну, Олену Степанів, Євгенію Тишинську, Олену Телігу, Атену-Святомиру Пашко, значну когорту наших перших українських союзянок – Константину Малицьку, Мілену Рудницьку, Марію Білинську-Білецьку, Марію Бачинську-Донцову, Олену Федак-Шепарович…
Переконаний, що вони сьогодні душею з українським народом, який дотримується у нинішній борні на полі бою гасла Олени Теліги: ”Життя – це боротьба, а боротьба – це справжнє життя”. Слава Україні! Героїням слава!
Заодно, не забудьмо, що сьогодні також День усиновлення. Війна приносить горе. Багато нині українських дітей, на жаль, втратили батьків. Вони потребують нашої допомоги і, якщо є можливість, усиновлення.
Степан Боруцький
