Колишньому віце-спікеру парламенту і сержанту ЗСУ – 53 !
Нині, 9-го вересня, колишньому віце-спікеру Верховної ради України та бойовому сержанту, що захищає нашу державу від московської орди, руслану Кошулинському – 53.
Партієць ВО “Свобода”, українець і захисник України. Чи не найкраще про свого побратима висловилася відома філологиня Ірина Фаріон.
Уродини в яскравого плоду землі нашої – передвісника глибокодумної і барвистої осени Руслана Кошулинського. Він у люті дні 2014 року як єдиний найвищий посадовець держави – віце-спікер парламенту (всі решта втекли) врятував країну від московської орди і краху держави. Бо саме з його ініціятиви і під Його керівництвом у дуже загрозливий для України час ухвалено рішення про відсторонення Януковича від влади та відведення військ до місць постійного розташування. Це насправді була прелюдія Великої Війни.
На жаль, ВР аж ніяк не могла проголосувати за його призначення головою ВР, бо цю кандидатуру свободівця не підтримала б ні Батьківщина, ні Удар, ні инші.
Відтак країна на виборах 2014 року отримала типового бізнесюка, угодовця, пристосуванця, медведчуківського друга, путінського “жму руку”, автора колаборантського ОРДЛО – Порошенка. Це лише продовжило війну і вічні мінські домовленості, що неминуче призвели до вибуху 24 лютого 2022 року.
Але я про уродинника. За Руслана суспільство не проголосувало на президентських виборах 2019 року. Проте сьогоднішня політика Зеленського на міжнародній арені – це саме те, до чого закликав Кошулинський: Будапештський формат домовленостей, а не Мінськ від Порошенка-Путіна.
Отже, люди! Коли б Ви вчасно дивилися – і бачили, коли б, слухаючи, – чули, то б тепер не тривожилися за майбутній україноцентричний розвиток України. А тривога неабияка виростає з нікчемної аристовщини і булгаковщини.
Натомість Кошулинський – це вістря націоналістичних переконань, це аристократизм взаємин із суспільством, це випередження часу на років 50…..У цьому не його печалька, а нашого недосвідомого суспільства, яке щойно ракети в спальню почали будити.
А Тобі, Друже, тріЮмфу в головному, а з другорядним Ти даси ради як ніхто. Многая і благая літ.
Ти не листочок осінній, що опадає. Ти дерево української сили з глибоким корінням у землі і верховіттям у небі.
До перемоги.
А від себе додамо: з Роси і Води ! Многая літа, Руслане !
